Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

знайти воду

  • 1 strike

    I
    n
    1) удар

    to make a strike at smb. — а) замахнутися на когось; ударити когось; б) укусити (ужалити) когось (про змію)

    3) амер. пропущений м'яч (у бейсболі); поганий удар
    4) відкриття родовища (нафти, вугілля тощо)
    5) несподівана удача
    6) клювання (риби)
    1) великий улов
    8) геол. простягання (жили, пласта)
    9) міра ємкості
    10) кількість одночасно викарбуваних монет
    11) страйк
    12) колективна відмова (від чогось); бойкот

    strike attack — ав. удар по наземній цілі

    strike zone — військ. зона застосування ядерної зброї

    II
    v (past struck; p.p. struck, stricken)
    1) бити, ударяти; стукати

    to strike on (upon) the table — стукнути по столу

    2) ударятися; стукатися; влучати

    to strike (the) bottom — сісти на мілину

    4) нападати
    5) уражати, приголомшувати

    to be struck dumb — втратити дар слова, бути приголомшеним

    to strike smb. dumb — позбавити когось дару слова, приголомшити когось

    6) натрапити (на когось), випадково зустріти (когось) (тж strike on, strike upon); знайти, відкрити (щось)

    to strike oil — а) відкрити нафтове родовище; б) досягти успіху

    to strike a bonanza — амер., перен. натрапити на золоту жилу

    7) прямувати
    8) проникати, проходити, пронизувати; пробиватися
    9) досягати
    10) знищувати; відміняти; скасовувати; викреслювати
    11) справляти враження; привертати увагу, вражати

    how does it strike you? — якої ви думки про це?, як це вам подобається?

    12) спадати на думку
    13) амер., військ. служити денщиком
    14) красти; грабувати
    15) простромити, проткнути
    16) викликати (почуття тощо); вселяти (жах)
    17) викрешувати (вогонь); запалювати
    18) запалюватися
    19) битися (про серце)
    21) карбувати (монету)
    22) спускати (прапор); згортати (вітрила)

    to strike the flag — а) мор. здавати командування з'єднанням; б) здаватися, підкорятися

    23) театр. розбирати (декорації); демонтувати (сцену)
    24) буд. знімати риштування
    25) підбивати (баланс); укладати (угоду)
    26) складати (список тощо)
    27) підсікати (рибу)
    28) загарпунити (кита)
    29) клювати, брати принаду (про рибу)
    30) пускати коріння; прийматися, приживатися, укорінюватися
    31) саджати, культивувати (рослини)
    32) усмоктуватися, розтікатися (про фарбу)
    33) просолювати, просочувати сіллю (м'ясо, рибу)
    34) розвантажувати (судно)
    35) розвантажуватися
    36) мор. спускати (у трюм)
    37) міздрити (шкіру)
    38) завдавати (болю)
    39) (at) нападати, накидатися (на когось, на щось); завдавати ударів (комусь, чомусь)
    40) втручатися (у щось — into)
    41) устромляти, вбивати (у щось — into)
    42) прагнути, добиватися (чогось — for)
    43) боротися, битися (за щось — for)
    44) вимагати, випрошувати (щось — for)
    45) страйкувати; оголошувати страйк
    46) припиняти (роботу)

    strike back — дати здачі; завдати удару у відповідь

    strike down — а) звалити, повалити, скинути (ударом)

    he was struck down by apoplexy — його розбив параліч; б) припікати (про сонце)

    strike in — а) втручатися (у розмову); б) мед. зникнути з шкіряного покриву (про висип); перейти всередину (про хворобу)

    strike off — а) відрубати; б) викреслити; в) відрахувати; г) імпровізувати; д) надрукувати

    strike on — тех. включати (вмикати) машину

    strike out — а) накидатися (з кулаками); б) рухати руками й ногами (під час плавання, катання на ковзанах); в) викреслити (із списку); г) накреслити (план); д) мор. піднімати з трюму

    the band struck up — оркестр заграв; б) укладати (угоду); в) схоплюватися; г) амер. збентежитися; д) бути зачарованим (кимсь)

    to strike hands — ударити по руках; дійти згоди

    to strike on truth — знайти істину, правильно відгадати

    to strike home — влучити в ціль; зачепити за живе

    to strike it rich — а) натрапити на жилу; б) досягти успіху

    to strike smb. all of a heap — приголомшити когось

    strike the iron while it is hot — присл. куй залізо, поки гаряче

    * * *
    I [straik] n
    1) удар; повітряний наліт; удар, бій ( годинника); cл. поганий удар; пропущений м'яч ( у бейсболі)
    2) відкриття родовища ( золота); несподівана удача ( lucky strike)
    3) cл. недолік; перешкода
    4) клювання; підсікання ( волосіні); великий улов
    6) гeoл. простягання ( жили або пласта)
    II [straik] v
    (struck; struck, stricken)
    1) ударяти, бити; стукнути, ляснути; ударятися, битися, стукатися; попадати; ударяти (по клавішах, струнах)
    3) вражати; убивати
    4) (on, upon) знаходити, натрапляти, випадково зустрічати
    5) направлятися; повертати (у ліс, на північ); заглиблюватися ( у тему)
    6) проникати; пробиватися
    8) виключати; скасовувати; викреслювати
    9) вражати, справляти враження; привертати увагу
    11) cл.; вiйcьк. служити денщиком
    15) висікати ( вогонь); запалювати; eл. запалювати дугу; запалюватися
    18) карбувати (монету, медаль); зробити, вибити (бирку, ярлик)
    19) спускати ( прапор); прибирати ( вітрила); згорнути ( намети); бyд. знімати ( риштовання); театр. забирати, розбирати ( декорації); демонтувати ( сцену); театр. гасити, зменшувати ( світло)
    20) підводити ( баланс); домагатися ( рівноваги); укладати ( угоду)
    22) підсікати ( рибу); загарпунити ( кита)
    23) клювати, брати принаду ( про рибу)
    24) кусати, жалити ( про змію)
    25) пускати ( коріння); прийматися; укорінюватися, прищеплюватися, приживатися; саджати, культивувати ( рослини)
    26) профарбовувати (тканину, дерево); вбиратися, розтікатися ( про фарбу)
    27) просолювати, просочувати сіллю (рибу, м'ясо)
    28) розвантажувати ( корабель); розвантажуватися
    29) мop. спускати (у трюм; strike down)
    31) міздрити ( шкіру); здирати ( міздрю)
    32) cпeц. відбивати риску ( натертою крейдою мотузкою)
    33) to strike at smb; smth накидатися /нападати/ на кого-небудь, що-небудь; завдавати удару кому-небудь, чому-небудь; направляти удар на кого-небудь, що-небудь; вiйcьк. наступати на кого-небудь, що-небудь
    34) to strike into smth починати що-небудь; втручатися в що-небудь
    35) to strike smth into smth змушувати що-небудь проникати в що-небудь; устромляти, втикати, забивати що-небудь у що-небудь
    36) to strike smth into smb втикати що-небудь у кого-небудь; давати, надавати, що-небудь кому-небудь
    37) to strike for smth прагнути до чого-небудь, робити зусилля, щоб домогтися чого-небудь; битися, боротися за що-небудь
    38) to strike smb for smth; cл.; cл. вимагати, випрошувати що-небудь у кого-небудь; просити, шукати протекції у кого-небудь
    III [straik] n IV [straik] v
    ( struck) страйкувати; оголошувати страйк; припиняти роботу

    English-Ukrainian dictionary > strike

  • 2 предлог

    1) (повод) приключка, зачіпка, притока, приклепка и прикліп (-клепу), привід (- воду); (отговорка, оправдание) вимовка, відмовка. [Така була ніби причина до війни, але-ж то була тільки приключка (Л. Укр.). Якби який прикліп, щоб зайти до попа (Борз.)]. Искать -га к чему, что сделать - шукати приключки (зачіпки, притоки, приклепки, ключки) до чого, щоб що зробити. [Лихо приключки (приклепки) шукає (Номис). Професор два дні тому дуже сварився з Степановим батьком і, видимо, лишень притоки шукав, щоби за вітця пімститися на хлопцеві (Франко)]. Найти -лог - знайти приключку (зачіпку, притоку, приклепку, прикліп) до чого. [Я таки знайшов приключку, щоб до його зайти (Полт.). Хотіла їхати до бабусі, та було-б се по-панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти (Г. Барв.). Хочеш пожерти нас і тепер думаєш, що найшов притоку (Франко)]. Благовидный -лог - пристойний привід. Под тем -гом, что… - з тією приключкою, що… Он не поехал под -гом болезни, недосуга - він не поїхав, вимовляючись х(в)оробою, нікольством;
    2) грам. - прийменник (-ка).
    * * *
    I
    ( повод) при́від, -воду; при́ключка, за́чіпка, при́чіпка, причи́на; прете́кст, -у; (отговорка, оправдание) відмо́вка, ви́мовка
    II грам.
    прийме́нник

    Русско-украинский словарь > предлог

  • 3 bail

    1. n
    1) юр. застава, порука

    on (upon) bail — на поруки

    to accept (to allow, to let, to take, to hold) bail for the prisoner — випустити арештованого на поруки (під заставу)

    2) поручитель

    to give (to offer, to find) bail — знайти собі поручителя

    to go (to stand, to be, to become) bail for smb. — поручитися за когось

    3) тимчасове звільнення арештованого під заставу (на поруки)

    straw bail — амер. ненадійна порука

    4) відро, ківш, черпак
    5) дужка (чайника, відра тощо); дуга; скоба; петля
    6) pl іст. зовнішня огорожа фортеці (з колод і кілків)
    7) перегородка між стійлами в стайні

    ◊ to give leg bail — жарт. дременути, накивати п'ятами

    2. v
    1) брати на поруки; вносити заставу, поручатися
    2) звільняти з ув'язнення під заставу (на поруки)
    3) ставати поручителем
    4) надавати товари у кредит
    5) вичерпувати воду (з човна)
    6) відкачувати воду
    7) гірн. тартати (нафту)
    8) оточувати огорожею
    9) обмежувати, зв'язувати

    □ bail out — а) вистрибувати з парашутом; б) виручати з біди

    * * *
    I [beil] n; юр.
    застава; поручительство; поручитель; тимчасове звільнення арештованого під заставу або поручительство; порука
    II v
    1) юp. брати ( кого-небудь) на поруки; вносити заставу або давати поручительство ( за заарештованого); звільняти ув`язненого під заставу або поручительство; відпускати на поруки; ставати поручителем; ручатися ( за що-небудь)
    2) доставляти ( товари) у кредит
    III n
    відро, ківш, черпак
    IV v
    1) вичерпувати воду; відкачувати воду
    2) гipн. тартати ( нафту)
    V n
    1) дужка чайника, відра
    2) дуга; скоба, петля
    VI n
    1) pl; icт. зовнішня огорожа фортеці з кілків або колод
    2) icт. зовнішній двір феодального замка
    4) маленька поперечина, що лежить на трьох кілочках, захищає від удару м'яча гравця з лаптою ( крикет)
    VII v
    2) обмежувати, зв'язувати

    English-Ukrainian dictionary > bail

  • 4 повод

    1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;
    2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.
    * * *
    I
    (ремень, верёвка) по́від, -вода; ( для рогатого скота) нали́гач

    пово́дья — мн. поводи́, -ді́в, пові́ддя

    II
    ( предлог) при́від, -воду; при́ключка; ( зацепка) зачі́пка

    кассацио́нный \повод — юр. касаці́йний при́від

    Русско-украинский словарь > повод

  • 5 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»